Фотозвіт

Фотозвіт

середу, 16 серпня 2017 р.

Сценарій випускного вечора "Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя-світанок долі"

Випускний вечір «Останній акорд дитинста і перша нота вступу у доросле життя – світанок долі » Голос за сценою Падають тихо на землю перші червневі сутінки Голосно серце б'ється у грудях, неначе птах. І у очах дорослих зріє одвічна мудрість Та, що веде все людство впевнено на світах. Ведучий 2 : Доброго вам вечора! Тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду – напружена пора іспитів, і ось – випускний бал, до якого 11 років, як по східцях, довелось підійматися нам- випускникам 2017 року. Ведуча 1: Як безкінечно дорогі ті люди, з ким пережиті ці миті! І ось вона – найяскравіша, хвилююча і незабутня подія – випускний бал. Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя – світанок долі. Ведучий 1. Ми сподіваємось, що цей вечір буде для вас добрим і приємним. Веучий 2. Безумовно ми спробуємо зробити його саме таким. Ведучий 1. Сьогодні ми запросили в зал строгих і ласкавих , мудрих і чуйних, тих хто веде нас скрізь роки дитинства та юності , хто вкладає у кожного з нас знання , частку свого серця , хто дарує нам своє людське тепло, свою любов! Це наші учителі! Ведучий 2. Ми вітаємо на нашому святі наших мам , тат , бабусь і дідусів, гостей свята Ведучий 1. Ми вітаємо всіх , хто сьогодні завітав до нашого , затишного залу , хто разом із нами чекає на більше диво – народження нового покоління і перших його кроків у самостійне життя. Випускники 1. Збулися мрії – ось вона свобода! Так близько лиш на відстані руки! 2. Чому ж ми зупинилися й не виходим? Чому на серці смуток цей терпкий? 3. Позаду все: перерви і дзвінки, І атестацій щедра сівозміна , 4. І прийдуть інші нам усім на зміну, А ми тепер уже випускники! 5. Позаду все, і все іще попереду: Бал випускний – це лиш межа тонка, 6. І щоб не загубити свого берега Підтримай , друже, де твоя рука? 7. Візьмемось всі за руки, і стане менше смутку і жалю. 8. У цей особливий неповторний час, Коли дитинство з юністю у парі Танцює з нами перший ніжний вальс. 9. В якому радість й смуток водночас. Ось-ось здійсниться заповітна мрія, Світ невідомий кличе в далеч нас! Директор Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2017 року Селещинської ЗОШ оголошується відкритим. Звучить гімн України Стають на місця під музику. Ведучий 2 : О мить прекрасна , зупинись, Годиннику, не йди так швидко, Бо зараз вручать атестат, – І що ж тоді? Прощай, дитинство! Ведучий 1 : 11 років ми йшли до цієї події. І зараз настає урочиста мить нашого свята. Кожного дня за вас хвилювалася, вболівала, раділа вашим перемогам та успіхам директор школи Горобець Л.О. і саме їй ми зараз надамо слово. Ведучий 2: Нехай уже серця наші на волі, І ми свободу бачимо у сні, Та настанови гостей щирі й добрі Ми пам’ятати будемо в житті! Ведучий 2 : З теплими словами і побажаннями звертається до вас, шановні випускники _____________________________________________________________________________ Випускник 1: Вже на обрій випливає літо. Скільки зроблено, відмолено, прожито! Це ж бо нам життя складає вірші, Бо сьогодні ми - найщасливіші. Випускник 2 : Ми стоїмо святкові перед вами, Озброєні освітніми знаннями, Підтягнуті, спортивні, чарівні… Чому ж сьогодні трохи ми сумні? Випускник 3: Бо не звучатиме для нас шкільний дзвінок, І не покличе нас він на урок, - Хоч буде ще попереду навчання, Та вже зі школою у нас часи прощання. Випускник 4: Сьогодні я радію від того, що вже дорослий та мрію навчатись далі, працювати, творити й жити. Випускник: 5. А я сумую, бо прощаюся із затишним куточком, в якому радів і сумував, плакав і сміявся всі одинадцять років. Випускник 6. Я щасливий, бо мої однокласники дали мені скільки позитиву і щастя, скільки не дали б просто друзі… Випускниця 7: Я навчилася всього, що мені потрібно в житті і дуже вдячна за це нашим вчителям. Випускник 8: Під час навчання в школі я зрозумів , ким хочу стати… Випускниця 7: У школі пройшли роки мого дитинства, я дорослішала і набиралася сил… Випускниця 9: Я впевнена, що кожен з нас буде сумувати за цим дитячим безтурботним життям… Випускники: - Тож давайте сьогодні згадаємо ці одинадцять років нашого навчання так, щоб вони залишилися у пам’яті - Ми з сумом озираємось на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться. - Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом, а ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми – з нашими вчителями. - Дорогі вчителі ми ніколи не забудемо ваших імен, ваших звичок, вашої великої науки. - Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багато літ ми з вдячністю згадуватимемо про вас. - З іменем директора нашої школи в кожному учнівському серці прокидається ніжність і гордість. Добра вам і здоров’я, дорога наша Ліліана Олексіївна, світлої долі та плідної праці на освітянській ниві. Хай вам завжди таланить у всіх добрих починаннях. А в дарунок прийміть це вітання. Сценка « Зміна поколінь» 1. На цій сцені випускники11 класу і 2класу 2. Мені здається, правильніше сказати, що не знову, а востаннє. 3. Ну, звичайно ж, востаннє, адже ми завтра ми підемо (сумно зітхає) в життя. 4 . Хлопці, веселіше! Будьте оптимістами ми ж ідемо (весело) в життя, а не з життя. 1 Невже не знайдеться когось, хто б продовжив нашу шкільну справу! (Звучать акорди, виходять другокласники) 1. Добрий вечір випускники і випускниці ! 2 . Вчительки та вчителі! 3 . Дідусі та бабусі! 4 . Мами та татусі! 1. Досить, досить, зупиніться! Ми не для цього сьогодні тут. 2 . Ми готові прийняти естафету від наших випускників. 3. (звертається до випускників) чи підходимо ми на вашу роль? 4. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти. 1 . Займатися спортом. 2 . Вивчимо правила хорошого тону. 3 . Навчимося ходити на дискотеки. 4 . Слухати "Про ді джі" 1 . Гуляти з дівчатами. 2 . Танцювати хіп - хоп, брейк - данс 3 Одне слово - будемо такими як ви. ( Говорять випускники) 1 . Я бачу, це достойна для нас зміна 2 . Так , я думаю, що плечі цих учнів достойні, щоб на них перекласти наші атрибути. (підходять до малих, перекладають на їхні плечі рюкзаки і тиснуть їм руки відходять) ( говорять другокласники) 1. Дякуємо за довіру. 2., можливо, і нам щось варто подарувати нашим старшим колегам. 3 .О, так . Я думаю, що їм згодяться ось такі біленькі хустинки. (Виймають хустинки.) 4. А для чого їм хустинки ? Що, їм немає чим витирати носа? 1 . Та що ви. Це щоб було чим помахати рідним, коли будуть від'їжджати вчитися у великі міста. (Виходять) (пісня) Випускниця1. Дитинство пішло по краплині тихо і непомітно, з першими літерами: рівними-рівними у першої вчительки на дошці, з шкільними дзвінками, які найдорожчі усіх теорем на світі, із знайомим голосом учительки літератури. Випускниця2 . Тепер, згадуючи ті далекі роки, ми дивуємось, невже це були ми? Так, це були ми. Тепер подорослішали, стали веселими справедливими, чарівними і надійними в дружбі. Випускник 3: Дитинство - єдиний час, що можна назвати раєм.Там найглобальніша проблема - це спізнитися на мультики. Випускниця 4 : Дитинство- це коли гортаєш з подружками мамин модний журнал, і побачивши гарні моделі кажеш: "Це я, це я!" Випускник 5: Дитинство - це коли здається, що під ковдрою безпечніше. Випускниця 6: Дитинство - це коли ти лягаєш спати з іграшкою і робиш так, щоб іграшці було зручно. Випускник 7: Дитинство - це коли крадькома жереш зелені ягідки ... Випускниця 8 : Дитинство - це коли свій вік можна показати на пальцях. Випускник 9 : Дитинство - це коли ти біжиш вночі і радієш, що тебе не з'їв бабайка Випускник 10 : Хочу в дитинство ..... там листочки були грошима ... Випускниця 23: Дитинство закінчується, коли ти перестаєш вірити в Діда Мороза Випускник 24 : Дитинство закінчується тоді, коли починаєш обходити калюжі Випускниця 25: Ех, як же хочеться повернутися в дитинство, коли мама після купання ставила тебе на край ванни, витирала, і несла на ручках в тепле ліжечко . Випускник 26. А дівчата були з такими великими бантами і несли в руках самі красиві букети, що були призначені нашій самій першій вчительці! Випускниця 27. Дорога наша Наталія Василівна, дякуємо вам за перші літери й слова, перші уроки справедливості й доброти! Запрошуємо вас до слова. . Пісня Це добре, розумне, вічне сіяла в наших душах наша перша вчителька Васюченко Н.М. Знов аркушик прожитого життя У пам’яті відновлена картина Підперши ручками голівку У букварі задумливо читає щось дитя Учителька найперша вчила нас Виводили ми палички невміло І відкривали дивну книгу знань Сторінку ту, життя для нас закрило «Мовчати». Випускник : Наш шкільний шлях ніколи не був вкритий трояндами, тому що для них там не залишалось місця. Це місце було зайнято: стражданнями Тетяни, синтаксисом і пунктуацією, біквадратними рівняннями і трикутником імені Піфагора. Випускниця 5.4: Таблицею Менделєєва і тим щасливим яблуком, що впало на голову Ньютону. А також материками й океанами, битвами й війнами, кросами й набігами за пиріжками у шкільний буфет. Випускниця 5.2: Хоча ми не зажди могли оцінити те добре і світле, що вони вкладали в душі учнів, та сьогодні в нас є остання можливість висловити слова подяки і любові, поваги до вас, дорогі вчителі. Дави Випускник 6.1 : Шановні наші вчителі!Ми вдячні вам за увагу і турботу, приділену кожному з нас, за наполегливість під час пошуків відсутніх на уроках учнів, за винахідливість під час виставлення оцінок. Випускник 33: Дорогі вчителі, спасибі вам за те, що ви завжди йшли нам назустріч, завжди розуміли і підтримували нас! Випускник: Учитель мій , слова найкращі – лиш тобі, Добрі і відверті побажання. Вдячні ми за все вам у житті. Вам – ці квіти із любов'ю на прощання. Наші рідні вчителі Й працівники усі шкільні Ми кажем нині всім спасибі Що підняли,зростили нас І просто всіх учили жити І хвилювалися весь час В.2. А ще сприяла вашому розвитку, вашій ерудиції – бібліотекар __________. В.3. Організовувала ваше дозвілля – ____________. В.4. Сприяла забезпеченню всім необхідним для школи – ___________. В.5. Створювали чистоту й комфортні умови та привчали вас до чистоти й охайності _________. В.1 Годували смачними стравами _____________. В.2 Ми щиро дякуємо Вам за все. Ми тримаємо в руках серця нашого дитинства,частинки вашої любові, які були запалені іскорками знань 1 вересня 2006 року. Сьогодні ми повертаєто свою любов тим, хто для нас всі ці роки був найдорожчим. - Я віддаю цю частинку свого серця своєму дитинству, яке вже ніколи не повернеться. Дитинство моє, прощавай! - Я віддаю його своїм безтурботним шкільним дням. Було здорово! - Я віддаю своїм друзям. Найкращим, найвірнішим, найнадійнішим! - Я віддаю свою любов своїм батькам. Усі роки вони були разом із нами. Я вас дуже люблю! - Я віддаю свою любов вчителям. -Дякую за підтримку і розуміння! - Я віддаю свою любов рідній школі. Школо рідна, прощавай! - я віддаю цю любов своєму майбутньому. -На нас чекають великі справи! - Я віддаю свою любов всім, хто вчив мене завойовувати і підкорювати світ. Ми це зробили! - А я віддаю всю свою любов вам, дорогі мої дорослі діти. Подивіться, яке красиве в нас дерево любові, вашої любові! - Хай буде завжди серцях любов, справжня, чиста, велика, взаємна. - Діліться своїм щастям і воно обов’язково вас не мине,а лише примножиться! У народі кажуть: Якщо хочеш повернутися ще раз, залиш там якусь річ. На пам'ять про наш випуск, як символ усього найкращого,приємного, яскравого, що було у нашій співпраці протягом 11-ти років навчання. Ми приготували для вас вчителі невеличкі подаруночки. - Любі наші вчителі! У цей казковий вечір нам хочеться подарувати вам по-справжньому казкові подарунки: - Скриньку добрих побажань, щоб вона завжди була повною! - Ми даруємо жар-птицю удачі, щоб вона ніколи не відверталася від вас! - Килим-літак, який систематично здійснюватиме рейси на Канари. - Даруємо скатерть-самобранку, яка зможе урізноманітити меню в нашій школі - Для вас любі наші, яблука молодильні, щоб ви завжди залишалися молодими, красивими, енергійними - А ось цей чарівний клубок, який допоможе знайти вірний шлях у чащах педагогічних інновацій. - Прийміть в подарунок від щирого серця золоту антилопу, яка в день зарплпти б’є копитцем! - І, нарешті, Золоту рибку, яка виконає всі ваші бажання! Загадайте їх сьогодні і вони обов’язково збудуться! - Ми вас любимо, цінуємо і поважаємо! Співають пісню, вкінці дарують квіти Батько і мати.Це два найдорожчих і найтепліших слова, дві людини, які розділяють з вами гіркоту невдач, щасливі хвилини радощів, віддають вам тепло свого серця Ведучий 1: Я пропоную перегорнути іще одну сторінку вашого шкільного життя. Ви уже, напевне, здогадалися, що присвячена вона вашим батькам Випускники по черзі підходять до мікрофонів. Випускник 1: Ось і настав час, коли ми виросли, нам стало тісно за шкільними партами, і, незабаром, ми, як ті пташенята, вилетимо з рідного гнізда. Випускниця 2: Але вічно з нами у житті буде отчий дім, солов’їна рідна мова, батькова мудрість і незгасна мамина любов. (Випускники співають пісню) Ведуча 1: Родина, дорога родина! Що може бути краще в світі цим! Чим більше дорожить людина За батьківський і материнський дім. Дорогі наші батьки всі ці 11 років ви були поруч з нами. Вивчали математику, біологію, англійську і українську, право і історію, а вже як трудились за нас годі й говорити, слідкували за кожним на. шим кроком, але ми також часу не гаяли, спостерігаючи за вами ось, що побачили… Ведуча 1: Де можна більше зачерпнуть любові, Де взяти більше доброти, Ніж в материнськім ніжнім слові, Ніж з батька щедрої руки? Батьки співають пісню. Слово батьків . (Батьки виконують пісню «Слово батьків»). БАТЬКИ: Дорогі наші діти! Ми пам’ятаємо ваші перші кроки, слова, перші синці і останні двійки, ваші перемоги. В75: Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваше добре серце завжди нас розуміє, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі. В76: Рідні наші батьки, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи все найкраще, раділи та сумували разом з нами. Вибачте своїм синам та донькам за всі прикрощі і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми. Дорогі наші діти, найкращі для нас. Ми бажаємо вам щастя і долі Вам сьогодні з дитинством прощатися час, А життя – не стежина у полі, А життя – це не сміх і не жарт. Та не бійтесь нічого, у добрий вам час. Світ чарівний і жити в нім варто! Все здолати потрібно вами буде не раз Не впадайте у відчай, боріться! Йдіть сміливо! У добрий вам, діточки, час! Мрія кожного з вас хай здійсниться! Хай вам линуть під ноги щасливі путі Горе й лихо хай всіх обминає. Пісня Ведучий 2: Багато в житті ще звучатиме вальсів, Та так вже не буде ніколи для вас, Щоб друзі і вчитель, і тиша у класі, І перше кохання, і юність і вальс… Ведуча 1 : Ну а тепер, хай всі поаплодують: Сьогодні вперше нам випускники Прощальний вальс з батьками затанцюють! Пишайтесь ними, дорогі батьки! (Випускники танцюють вальс) Виходять випускники Випускниця: А хто сказав, що ми розлучаємося назавжди? Ми будемо зустрічатися, спілкуватися, обмінюватися новинами в «контактах» і заходити іноді сюди, у рідну школу. Разом. Ми вас не підведемо. Бо всі ми родом з дитинства, родом із нашої шкільної країни. Ведучий 2 : Срібним прощальним дзвоном в небі заграє тиша Перші слова про мрії швидко у небо злетять А за вікном печально вітер верби колише І перший світанок просить ще почекать Ведучий 1 : Дитинства щасливі кроки зникнуть уже на світанні В серці твоїм залишиться той неповторний світ Перші слова кохання, перші слова прощання, Перші сумні хвилини, перший життєвий звіт. Пісня Директор оголошує свято закритим Звучить гімн України Ведучий 1: На цьому наше свято закінчене. Щасливої дороги! Успіху, удачі, життєвих злетів, усього найкращого. Випускник: Вже наших мрій напружені вітрила. Нас кличе доля, сонця променистий шлях. Прощайте, вчителі і мати мила, Прощай дитинство синьокрилий птах. Випускник (Випускники співають заключну пісню) Ведучий 2: Останній рік, останній день, остання мить, Ви починаєте лиш самостійно жить, В дорогу цю візьміть свої знання, Вони для вас – найкраще надбання. Ведучий 1: Візьміть з собою усмішку, бажання, Візьміть на згадку мамине прощання, І залишіть цей спогад на віки, Найкращі у житті шкільні роки Випускник : Позаду все, і все іще попереду: Бал випускний – це лиш межа тонка, Дитинство залишилось на тім березі, Світанок долі жде мене, випускника. Роки минають і біжать у вічність, Школа дає нам старт в нове життя. Цінуймо працю вчителів, їх мудрість, Вони нам вказують дорогу в майбуття! І справді, як же швидко і нестримно летить час. Немов вода, витікають з наших долонь останні миттєвості «золотої пори». Але не варто засмучуватись, тому що все минуло. Варто посміхнутись лиш тому, що воно трапилось саме з нами. Хоча, бувало по - різному: переживали й гіркоту поразки, й солодкий смак перемоги. Але й те, й інше залишиться у серці назавжди. Пісня від батьків. Директор.Право провести випускників у самостійне життя надається батькам. В майбутньому надія в них на вас, Бо їх продовження –це ви одні-єдині. Батьки проводжають в цей святковий час Своїх дітей-випускників однині. Срібним прощальним дзвоном В небі заграє тиша. Перші слова про мрії швидко у небі злетять А за вікном печально вітер верби колише І перший світанок просить ,ще почекать…